настрій на папері

воскресенье, 16 марта 2008

00:05

nyanka

То ли жизнь прекрасна, то ли я мазохист Х)

Солодкувато-терпкий нудотний запах мертвих тіл і квітів плине пустими вулицями міста... По брудних закапелках блукають забуті зацьковані душі... Смерть і тиша довкола. Лиш вітер шурхоче сухим листям, а подекуди скрегоче віконними завісами...
... Сумно, наче за мурами міста помер увесь світ...
Перша сніжинка ,пролетівши крізь розбите вікно, впала на щоку хлопчику у колисці і не розтанула...
—Мамо, зачини вікно, мамо, я замерз, ма...—майже прозора дівчина-жінка метнулась до колиски і скам’яніла, побачивши скляні оченята сина. З грудей вирвались ридання,—знову той же сон...і так щоразу. Думки сковує страх, душу—біль, рухи—холод... Ще один ранок у тій же кімнаті, у тому ж місті... Вона гадала, що не доживе, в дожила-таки. Як важко... холодна колиска...мертві очі...син поруч, але тут нема його...можливо залишилась тому, щоб піти за ним, щоб бути поруч в останню хвилину.
Третій захід замерзлого міста віднесе її до сина і місто помре остаточно...
Холод не дошкулятиме нікому, бо нікому буде замерзати...

читать дальше

@музыка: Хіде

@настроение: +-

URL