То ли жизнь прекрасна, то ли я мазохист Х)
Коли кохання потрапить в обійми смерті,
Ми кричатимемо востаннє.
Ми обіймемо одне одного і зникнемо разом.
Ми прокинемось кожен в своєму холодному ліжку,
Сумуватимемо за тим, що згубили.
Кожен мабуть захоче померти,
Щоб не дихати більше різним повітрям.
Обливаючи наші серця кров’ю,
Споглядаючи вже інші заходи й світанки,
Ми відчинимо вікна і разом стрибнемо
У два різні пекла—назавжди окремо...






@музыка: Hyde

@настроение: none

@темы: екзистенціоналізм